Історія розвитку служби екстреної медичної допомоги Полтавської області

 

... Как в Полтаве, так и по губернии создана

скорая помощь в ночное время.

(виписка з доповіді Полтавського

Губвиконкому 4 сесії Всеукраїнського

Центрального Комітету за 1923р.)

 

Невідкладна медична допомога в м. Полтаві почала надаватися з 1923р. (Звіт VII губернського з'їзду Рад Полтавщини). Два лікарі по черзі працювали при аптеці на вул. Шевченко, 34 та були забезпечені кінним виїздом.

В травні 1924р. швидка допомога була організована в складі 1-ої Радянської лікарні (вул. Шевченко, 23) і знаходилась в одній кімнаті приймального відділення. Штат складався з 3-х лікарів та 3-х санітарів.

В 1929р. швидка допомога отримала перший автомобіль, а з 1931р. почала працювати цілодобово. З 1937р. станція стала самостійним лікувальним закладом і була підпорядкована міськздороввідділу. Першим головним лікарем станції ШМД був Кудря Григорій Корнійович. На початок 1941р. в станції було затверджено 49,5 посад, в т.ч. 10 лікарів, 4 фельдшери, 10 санітарів. За добу обслуговувалось до 50 викликів. Станція мала 4 автомашини та 4 кінних виїзди.

З 1941 р. по 24 вересня 1943р. станція не працювала. З дня визволення м. Полтави до 1954р. головним лікарем станції працював Убийвовк К.Г. (батько прославленої підпільниці, Героя Радянського Союзу Лялі Убийвовк).

Історія розвитку та організації надання невідкладної медичної допомоги населенню м. Полтави тісно пов'язана в цілому з історією розвитку охорони здоров'я.